15 вересня до Центру допомоги та підтримки Mriya завітала Марина Литовченко, українська настільна тенісистка, паралімпійська чемпіонка та Майстер спорту України міжнародного класу. 8 вересня цього року на Паралімпійському чемпіонаті Європи з настільного тенісу спортсменка виборола «золото».
З нагоди цього в центрі провели турнір із настільного тенісу серед молоді в мультипросторі «Молодіжної Мрії». Приєдналося 12 учасників та учасниць. Марина Литовченко вела змагання. А перед тим вона розповіла про свій професійний шлях і поділилася техніками та порадами з гри в настільний теніс. Також спортсменка принесла всі свої нагороди, тож молоді люди могли на них подивитися.
Оксана Долга, заступниця керівниці відділу підтримки молоді та підлітків, розповіла:
«Ми познайомились із Мариною в березні на презентації оновленого фонду Катерини Білоруської в Центрі Mriya. Саме тоді виникла ідея зробити такий турнір і вона зголосилася».
Настільний тенісу – одна з найулюбленіших активностей серед підлітків, що відвідують центр. Упродовж літа діти провели декілька імпровізованих змагань, після чого працівники остаточно вирішили влаштувати повноцінний турнір та запросити українську тенісистку.
«Це дуже простий спорт, через який легко встановити зв’язок та спілкуватися. Тобто в русі та азарті можна зав’язати дружбу та весело провести час», – переконана Оксана.
Серед постійних відвідувачів «Молодіжної Мрії» є і професійні гравці, наприклад, Іван Бориславський, родом із Донецька, професійний плавець та майбутній тренер. Хлопець навчається в Карловому університеті. Він також проводить тренування дітей різних вікових категорій у Центрі Mriya.
А також Влад Попельнух, що був чемпіоном у своїй школі в Україні, який, власне, і виграв турнір та мав можливість зіграти з Мариною Литовченко. Хлопець продовжує навчання в Київському національному університеті культури й мистецтв та присвятив перемогу своїй альма-матер та дідусю, який навчив його грати в настільний теніс.
Сама Марина Литовченко переїхала до Праги після 24 лютого і продовжує тут тренуватися та брати участь у різних змагання. Спортсменка наголосила на тому, що їй дуже подобається, як діти зацікавлені позмагатися та перемогти й розповіла, що вже мала досвід проведення подібних заходів:
«В Україні я проводила заходи, які направлені на об’єднання людей з інвалідністю та без. Ми показували, що всі бар’єри тільки в нас у голові. Та поширювали розуміння того, що це стереотип, ніби людей з інвалідністю не готові приймати в суспільстві й навпаки, що люди без інвалідності не готові приймати людей з інвалідністю».
Упродовж турніру учасники та учасниці дуже хвилювалися, а глядачі вболівали за своїх друзів. Серед умов участі не було вимоги професійно грати, тож були як ті, що займалися професійно, так і ті, хто грає в теніс для розваги.
Так, хлопець Віктор із Закарпаття, який начається онлайн в українській школі та вивчає чеську мову, щоби продовжити навчання в Чехії, розповів, що не очікував, що все буде настільки серйозно, проте в змаганнях ішов до кінця. Також він додав, що тут сформувалося середовище молоді з різних регіонів України, проте всі дуже приємні і дружні.
Дівчина Аня з Дніпра давно шукала місце, де могла б грати в настільний теніс, особливо з українцями, щоби легше було спілкуватися. В Україні вона відвідувала спортивну школу та окремо займалася настільним тенісом. Також Аня продовжує навчатися онлайн в Україні та паралельно вчиться за спеціальністю бізнес-менеджемент у Чехїі англійською мовою.
Наприкінці всім учасникам та учасницям вручили призи.
Турнір проведено за фінансової та технічної підтримки UNICEF.
